Відповіді на запитання конкурсу “КОЛОСОК – весняний -2014”, 5-6 класи

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ КОНКУРСУ „КОЛОСОК-весняний-2014”

5–6 класи

Для підготовки до участі у конкурсі „КОЛОСОК-осінній-2014” читай
Всеукраїнський науково-популярний природничий журнал „КОЛОСОК”

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ВИДАННЯ

92405 (українською мовою)
89460 (російською мовою)

В. Амазонка.

Русло Амазонки простягається зі сходу на захід більше, ніж на 6 500 км, від підніжжя Анд до Атлантичного океану. У приекваторіальних широтах ріка поділяє навпіл майже всю територію Південної Америки. Глибина Амазонки в деяких місцях сягає кількох десятків метрів, а ширина – до 40 км. Амазонка – найповноводніша і наймогутніша річка планети. Її береги не з’єднує жоден міст. Автомобілі переправляють з одного берегу на інший водним транспортом. В сезон дощів вода може підійматися до 20 метрів, при цьому площа, яку займає річка у деяких місцях, збільшується втричі! Внаслідок таких неймовірних метаморфоз, навколишні джунглі перетворюються на підводні ліси, між деревами яких плавають дельфіни, піраньї та інші підводні мешканці.

Докладніше про найповноводнішу річку на планеті читай в статті Юрія Шивали „Норовлива Амазонка” в журналі „КОЛОСОК” № 6/2012.

А. Маріанських островів.

Маріанська западина простягається на дні Тихого океану вздовж Маріанських островів на відстань понад 1500 м. Вона настільки глибока, що у ній можна повністю „втопити” найвищу гору планети Джомолунгму (8 848 м) та найбільшу вершину України Говерлу (2 061 м).

Більшість науковців є прихильниками гіпотези про те, що цей океанічний жолоб виник внаслідок зіткнення двох таласпленів. Старший з них, тихоокеанський, „пірнув” під молодший, філіпінський, сформувавши глибоководний океанічний жолоб.

У Безодні Челленджера почуваєш себе, наче поза простором і часом. Людині без спеціального обладнання вижити тут неможливо. На дні Маріанської западини панує постійна темрява, температура води близька до нуля. У водних товщах сконцентровано надзвичайно багато вуглекислого газу (CO₂), вода чинить тиск у 1 100 разів більший за атмосферний. Тут вмить гине будь-який непристосований до таких умов живий організм.

Докладніше про океанічний жолоб Маріанська западина та знайдене у ній життя читай у статті Юрія Шивали „Таємничі глибини Маріанської западини” в журналі „КОЛОСОК” № 7/2012.

Б. на Мадагаскарі.

На Мадагаскарі живуть унікальні павуки Nephila madagascariensis, які тчуть золотисту павутину. З такого „павучого золота” експерт англійського текстилю Саймон Пірс (Simon Peers) і дизайнер Ніколас Годлі (Nicholas Godley) створили натуральне полотно золотистого кольору.

Докладніше про одяг з павутинного шовку читай в журналі „КОЛОСОК” № 3/2013.

В. Світязь. Г. Синевир. Д. Асканія-Нова.

У 2007–2008 роках в Україні була проведена акція „7 природних чудес України”, за результатами якої ця сімка виглядає наступним чином:

1. Біосферний заповідник „Асканія-Нова” – це давній степовий біосферний заповідник планети і найкрупніший серед степових заповідних європейських територій. З кінця ХIХ століття тут розвивається дендрологічний парк, зрошуваний артезіанськими водами. Вода розтікається ариками до кожної рослини, дає життя 1 030 таксонам деревних рослин і понад 680 видам трав’янистих. Це найкрупніший дендрологічний парк степової зони України загальнодержавного значення. У ньому зростають 73 види рослин, занесених до Червоної Цибуля Регеля книги України і приблизно 100 – рідкісних для Євразії.

2. Дністровський каньйон – найбільший каньйон у Європі: його загальна довжина становить приблизно 250 км. Каньйон утворився внаслідок особливої геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії. Найдавніші пам’ятки природи Дністровського каньйону – скелі девонського геологічного періоду (350–400 млн. років), численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела.

3. Гранітно-степове Побужжя – регіонально-ландшафтний парк у Миколаївській області. Має унікальну екосистему зі значною кількістю реліктових та ендемічних рослин та тварин середземноморського та гірсько-альпійського походження. 86 представників тутешньої флори і фауни занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Внаслідок суцільної розораності навколишніх земель для більшості видів тварин каньйон є останнім притулком.

4. Мармурова печера – одна з найгарніших печер Криму. За багатством сталактитів та сталагмітів печера входить до числа п’яти найвідоміших печер у Європі. Тут є дивовижна галерея казок. Серед мармурових скульптур – Голова дракона, Мамонт і Слоненя, Господар печери і Царівна-жаба. І це ще не весь перелік творінь геніального скульптора – Природи.

5. Подільські Товтри (Медобори) – це унікальна пам’ятка геологічного минулого, аналогів якій немає в усій Європі, а у світі схожих за зовнішніми геологічними ознаками є лише два об’єкти: скелясті гряди у Великій Британії та США. Тут знаходять сліди поселень людини кам’яної доби і місця слов’янських городищ, тут були столиці руських князівств і фортеці родовитих магнатів.

6. Світязь – одне з найбільших і найглибше озеро карстового походження в Україні, перлина Волині. Озеро входить до складу Шацького природного національного парку. Воно славиться дуже чистою, прозорою і м’якою водою, воно багате бентосом, рибою (вугор, лящ, окунь, щука, сом), водоплавними птахами

7. Озеро Синевир, або „Морське око” Карпат, розташоване на висоті 989 м над рівнем моря. Озеро утворилося в післяльодовиковий період, приблизно 10 000 років тому. Живлять Морське Око чотири струмки та підводні джерела. Озерна вода найбільшого озера наших Карпат має незвичний смак: вона не містить хлоридів. У озері живуть два види риб: гольяк і форель.

А. Африка.

Африка – найспекотніший континент планети. Причина – у географічному розташуванні: вся територія Африки знаходиться у спекотних кліматичних поясах, і материк перетинає лінія екватора. Саме в Африці розташоване найспекотніше місце на Землі – Даллол (з 1960 по 1966 роки там була зафіксована найвища середня річна температура, +34,4 °С), і була зафіксована найвища температура на Землі (у Тріполі, +58,4 °C).

Д. лемури.

Острів Мадагаскар – це справжній континент, оскільки тисячі представників флори та майже 80 % видів фауни ви не побачите більше ніде у світі. Це величезний заповідник з казковими ландшафтами. Тут ростуть тисячі різноманітних видів орхідей, сім видів баобабів, живуть найбільші у світі метелики, половина з усіх існуючих видів хамелеонів, лемури і навіть зелені мавпи.

Лемури на острові представлені кількома десятками видів, вони є його символом і національною гордістю. Найпопулярніший з них – котячий лемур ката завбільшки з кішку зі смугастим чорно-білим хвостом. Корінні жителі Мадагаскару вірять у містику і вважають, що лемури – це душі померлих людей. Вони ставляться до цих тварин трепетно і дбайливо, вважаючи, що вбивця лемура накличе прокляття на весь свій рід.

Дкладніше про острів лемурів читай в статті Юрія Шивали „Мадагаскар: що в мультику правда?” в журналі „КОЛОСОК” № 10/2012.

7. Г. Псаммотерапія.

Гуляючи босоніж по морському пісочку, відпочиваючі навіть не замислюються, що займаються псаммотерапією або лікуванням гарячим піском. Найбільш цілющий пісок – на краю прибою, там, де розбиваються хвилі.

Пісок чинить теплову дію на шкіру людини. Нагрітий до температури 40–50 °С пісок передає тепло тканинам організму, прогріває внутрішні органи і сприяє виліковуванню хронічних запальних процесів. У спекотні години походіть босоніж по піску. Така процедура допоможе від застуд, бронхітів, захворювань суглобів і розтягнення зв’язок. Втім, слідкуйте, щоб не обпекти стопи. Трапляються такі дні, коли пісок нестерпно розпікається. Тоді лікування треба відкласти до вечора. Та й взагалі займатися псаммотерапією краще ввечері, коли пісок увібрав сонячне проміння і добре висохнув.

Пісок чинить механічний вплив за рахунок шорсткості піщинок. Він подразнює теплові рецептори шкіри, суглобів і внутрішніх органів. Внаслідок механічної дії на кровоносні та лімфатичні судини шкіри розширюється сітка капілярів, посилюється притік крові, регулюється робота серцево-судинної системи.

Крім того, піщані ванни подразнюють і нервові закінчення у шкірі. Загальний вплив піску на тіло можна порівняти з масажем, який заспокоює організм, дає відчуття приємного тепла, спокою та м’якої сонливості.

Пісок посилює потовиділення. Прогріваючись, людина потіє. Піт зволожує пісок, і він охолоджує тіло, оберігаючи людину від перегріву. Температура піску така висока, що він, здавалося б, може спричинити опіки, але шкіра прогрівається лише до температури 37–38 °С. Опіків не буде!

На організм діють солі, що містяться у морському піску. Солі легко проникають крізь шкіру і збагачують організм речовинами, яких він потребує.

Займатися псаммотерапією необхідно під наглядом лікаря, прислуховуючись до власного самопочуття. Пісочні ванни збільшують артеріальний тиск і температуру тіла, прискорюють пульс і дихання, збагачують клітини організму киснем. Пісок тонізує шкіру та внутрішні органи, стабілізує обмін речовин, покращує терморегуляцію і потовиділення, прискорює відновлення пошкоджених тканин і видалення мертвих клітин шкіри, очищує та полірує її. Пісочні ванни такі ж корисні, як грязьові, водні або повітряні.

Ти можеш дізнатися багато нового про пісок зі статті Тетяни Остапенко „Цей корисний, цілющий, дивовижний пісок” в журналі „КОЛОСОК” № 2/2013.

8. В. фініки.

Фініки містять Ферум, Фосфор, Купрум, Манган, Магній, Калій та інші елементи, усі вітаміни, крім Е та Н. Вони корисні і дітям, і дорослим. Фініки містять серотонін („гормон щастя”), вітаміни В₁, В₂ і В₆, Магній. Щоб заспокоїти нервову систему та відновити сили, достатньо щодня з’їдати 5–7 плодів. За півгодини після споживання фініків стомлена людина почуває себе бадьоріше, відновлює енергію. Фініки містять багато вітаміну В₅, який покращує працездатність і посилює концентрацію уваги. Сучасні дієтологи рекомендують фініки неврівноваженим дітям: велика кількість вітамінів і мінералів благотворно впливає на нервову систему.

Докладніше про фініки читай в статті Марії Надраги „Фінікова пальма” в журналі „КОЛОСОК” № 4/2013.

9. Г. Дніпро.

Дніпро – найбільша річка України, тече територією Росії, Білорусі та України. Протяжність – 2 201 км, з них 1005 км – територією України. Дніпро починається у Смоленській області Росії, неподалік від озера Гаврилівське, а впадає у Дніпровський лиман Чорного моря в Україні.

Дніпро має понад 15 тисяч приток. Дніпро – ріка рівнинна, течія переважно швидка, але є тихі плеса й вири зі зворотною течією. Глибини різні: є перекати, де глибина сягає 0,5 м, а є ями глибиною 20–30 м.

Докладніше про Дніпро читай в газеті „КОЛОСОЧОК” № 1/2014 „Дніпро на карті України”.

10. Б. Олива.

Маслина, або олива, – одна з найдавніших культурних рослин на Землі, яку вирощують приблизно з VI тис. до н. е. Оливка росте повільно, але живе довго (інколи понад 1000 років). Росте на бідних, сухих, часто кам’янистих субстратах. Сьогодні оливкове дерево культивують практично в усіх країнах, де є субтропіки: у Греції, Іспанії, Туреччині, Італії, Алжирі, Тунісі, Франції, США.

Докладніше про оливу читай в статті Марії Надраги „Оливкове дерево” в журналі „КОЛОСОК” № 2/2013.

11. А. Здоров’я – не все, але без нього все – ніщо.

12. А. 3 1 – 4 2..

Вкоротити вечерю – подовжити життя.

13. Б. Яблуко, банан, мандарин. В. Курага, горішки, ізюм.

Г. Бутерброд з сиром, листом салату і відвареним м’ясом.

Важливо знати, які продукти варто брати з собою до школи. Навчись їсти корисну і смачну їжу.

Правильно обирай хліб. Білий хліб швидко засвоюється і через 20–30 хв. відбувається спад енергії, з’являється сонливість, погіршується увага. Хліб із зерна грубого помолу або з висівками – саме те, що потрібно: він забезпечує поступове і тривале надходження енергії. Між шматочками хліба можна покласти м’ясо, сир, листок зеленого салату. А щоб така канапка не покришилася, помісти її у спеціальний контейнер.

Їж фрукти, а не чіпси чи солодощі. Фрукти – чудовий перекус, цінне джерело вітамінів, мінеральних речовин та клітковини. Солодке яблуко, груша чи невеликий банан – джерела швидкого надходження вуглеводів для роботи мозку

Горішки та сухофрукти усунуть втому в разі виснажливої та тривалої розумової роботи. Вони легко втамовують голод.

І не забувай пити воду. Мозок різко реагує на нестачу води: з`являється втома, головний біль та слабкість. Замініть солодкі газовані напої водою. Вона необхідна організмові, не має калорій та штучних барвників.

Докладніше про здорове харчування читай в статті Наталії Романюк „Живемо не для того, щоб їсти” в журналах „КОЛОСОК” № 4/2014.

14. А.

Логотип нової системи здорового харчування має форму тарілки, поділеної на чотири сектори: зернові продукти, фрукти, білкові продукти, овочі. Окремо додається „чашка” з молокопродуктами. Подивись на „Тарілку”, і ти відразу зрозумієш: овочі і фрукти мають складати половину твого раціону (овочі переважають), інша половина – зернові та білкові (переважають зернові). Поруч зображені молокопродукти (молоко, сир, йогурт); діти та підлітки мають споживати їх тричі на добу.

Докладніше про здорове харчування читай в статті Наталії Романюк „Живемо не для того, щоб їсти” в журналах „КОЛОСОК” № 3, 4/2014.

15. Д. шматочок чорного шоколаду.

Як правило, діти витрачають енергію активніше, ніж дорослі, тому їм не завадять і „швидкі” вуглеводи, які миттєво підживлюють організм (цукор, глюкоза, фруктоза). Саме солодощі допомагають швидко відновити сили. Надавайте перевагу шоколадним цукеркам, які містять магній; зефіру, багатому на білок; пастилі (джерелу пектинових речовин). За необхідності шматочок чорного шоколаду миттєво пробудить мозок, покращить концентрацію уваги і підвищить здатність запам’ятовувати. А про чупа-чупси, льодяники на паличці, цукрову вату краще забути, адже це чистісінький розплавлений цукор! Саме такі солодощі псують зуби.

16. А. Чорна смородина. Б. Лимон. Д. Шипшина.

Вітамін С (аскорбінова кислота) – це білий кислий на смак порошок. Він міститься у шипшині, лимоні, червоному перці, капусті, петрушці, чорній смородині. Застосовується як зміцнювальний та стимулюючий імунну систему засіб при різних захворюваннях (застудних, онкологічних). Сприяє утворенню колагену, бере участь у перетворенні холестерину у жовчні кислоти, стимулює синтез інтерферону. Його відсутність викликає цингу (кровоточивість ясен, крихкість зубів, ламкість кісток).

Про цей та інші вітаміни читай в статті Віктора Мясникова „Дивовижні органічні речовини, що підтримують життя: вітаміни та їхні похідні” в журналі „КОЛОСОК” № 12/2012.

17. Б. чадним газом.

Усі знають, що компонентом тютюнового диму є нікотин, регулярне вживання якого викликає тютюнову залежність. однак, ви будете вражені, коли детальніше ознайомитеся, що ще входить до складу цигарок та тютюнового диму.

Цигарка − це паперова гільза, набита подрібненим тютюном. Більшість сучасних цигарок містять фільтр, розташований з того кінця цигарки, з якого курець вдихає дим. У цигарках, як правило, використовують другосортний тютюн або його синтетичний замінник. Це може бути спеціальний папір, нарізаний тонкими смужками і просякнутий нікотином, барвниками і ароматизаторами, які імітують тютюн. якість такого замінника ще нижча, ніж другосортного тютюну, а вміст смол вищий.

На кожній пачці цигарок зазначений їхній склад: нікотин – 6 мг, смоли – 12 мг. Але що приховує напис „смоли”? Авжеж не смолу, з якої роблять асфальт! Тютюнові смоли − це складна суміш речовин (таблиця). разом з димом ці речовини потрапляють у легені курця.

Усі речовини, наведенні у таблиці, токсичні. Монооксид вуглецю, або чадний газ, зв’язується гемоглобіном крові, який втрачає здатність переносити кисень. Ціановодень − сильна отрута, що паралізує нервову систему. А бензол, формальдегід, 2нітропропан, гідразин та інші речовини, що містяться у цигарковому димі, є не лише токсинами, а ще й канцерогенами, тобто провокують захворювання раком.

Докладніше про шкоду куріння читай в статті Андрія Бригаса „Кишеньковий убивця” в журналі „КОЛОСОК” №2/2014.

18. Б. вуглеводи.

Вуглеводи потрібні організмові для вироблення енергії, яку ми витрачаємо, щоб ходити, стрибати і навіть кліпати очима. Найкращими джерелами вуглеводів є вироби з цільного неочищеного зерна та з висівок (хліб з борошна грубого помолу), макаронні вироби, пластівці, крупи, коричневий рис. Дуже корисні ячмінні, пшеничні та житні пластівці. Поживні кольорові мюслі на сніданок можна приготувати, додаючи до пластівців свіжі або сушені фрукти. У харчовому раціоні українців споконвіку чільне місце посідали каші з гречаної, ячмінної, кукурудзяної і пшоняної круп. З них готують і щоденні, і обрядові страви (кутя на Святвечір, „бабина каша” на хрестини, коливо на поминки). А чи доводилося вам куштувати куліш, зварений на багатті? Це просто смакота! Дуже важливо не переварювати кашу, аби зберегти вітаміни. Тому крупу слід заздалегідь замочувати, довести до кипіння, відставити і запарювати. Гречана каша дає так багато енергії, що поснідавши нею в холодну пору, ви збережете тепло впродовж усього дня. Їжа – це „паливо”, джерело енергії для нашого організму, необхідної для підтримування постійної температури тіла, здійснення нормальної фізичної та розумової діяльності.

Докладніше про те, що ми їмо, читай в статті Наталії Романюк „Живемо не для того, щоб їсти” (частина 2) в журналі „КОЛОСОК” № 3/2014.

19. Д. Усі згадані рослини.

На луках, у долинах річок, на лісових галявинах росте рослина, яку в народі називають собачим милом або мильнянкою. Ця рослина цвіте з червня до вересня білими квітками, зібраними на вершечку стебла у пучки по 5–7 штук. Милиться її корінь, особливо висушений і подрібнений.

Для миття можна використовувати також і корінь смілки. Білі квіти цієї рослини мають роздуту чашечку, яка ляскає при надавлюванні Звідси і друга назва рослини – хлопавка.

Мило може замінити і кукіль – рослина з великими рожевими квітами з п’яти пелюсток. Дуже брудні руки добре мити ягодами бузини. Вони не утворюють піни, але добре відмивають бруд.

20. Б. Солодкі газовані напої. Г. Безалкогольні енергетики.

В одній маленькій пляшечці солодкої газованої води (0,33 л) може міститися 16 чайних ложок цукру – майже втричі більше щоденної норми! Коли ви п’єте такий напій, підшлункова залоза починає швидко виробляти інсулін. За 20 хв. кількість цукру в крові зростає, а ваша печінка реагує на появу інсуліну, перетворюючи цукор у жир. За 40 хв. закінчується всмоктування кофеїну, ваші зіниці розширюються, тиск крові і вміст цукру у ній зростає. Приблизно за 45 хв. організм збільшує вироблення гормону, який стимулює центри задоволення в мозку. За 60 хв. вміст цукру в крові різко знижується, і у вас знову з’являється бажання випити скляночку цього „чудового” напою. Перепади вмісту цукру в крові можуть спричинити розвиток таких захворювань як цукровий діабет і рак підшлункової залози. Вчені встановили, що вживання газованих напоїв призводить до передчасного старіння. Фосфорна кислота є причиною „висушування” шкіри та м’язів, вона має шкідливий вплив на серце та нирки, негативно діє на зубну емаль і стан кісток, вимиваючи Кальцій. Хіба не достатньо аргументів проти вживання солодких газованих напоїв?

Енергетичні напої абсолютно протипоказані вагітним, дітям і підліткам, людям старше 50 років, а також тим, хто страждає на будь-які хронічні захворювання. Основні їхні інгредієнти – сахароза і глюкоза. Відповідно, енергетичні напої підвищують рівень цукру в крові. Звісно, у всіх енергетиках є кофеїн – найвідоміший психостимулятор, який збуджує нервову систему і тому запобігає бажанню спати. Він має певні наркотичні властивості (крім бадьорості, викликає звикання і залежність). Та якщо ти вважаєш, що тобі вдалось обдурити природню поведінку організму і його внутрішній ритм роботи баночкою енергетичного напою, то ти помиляєшся. Думка, що енергетик насичує організм енергією, помилкова: він просто пробуджує резерви організму, тобто людина використовує свої власні ресурси, позичає їх у себе. Борг, звісно, рано чи пізно доводиться повертати, сплачуючи втомою, безсонням, дратівливістю і депресією, які неминуче настають після закінчення дії енергетичного напою. Передозування енергетичними напоями викликає побічні ефекти: нервовість, психомоторне збудження і депресивний стан. В Австралії та Новій Зеландії продаж і виробництво енергетичних напоїв вже заборонені, а в Данії та Норвегії їхній продаж можливий лише через аптеки: вони вважаються медичними препаратами, які застосовуються в крайніх випадках.

21. В. Меркурій і Нептун.

Меркурій – найближча до Сонця внутрішня планета: його орбіта знаходиться ближче до Сонця, ніж орбіта Землі. З моменту відкриття і до 1930 року Нептун був найвіддаленішою від Сонця планетою, а після відкриття Плутона – передостанньою (за винятком 1997–1999 років, коли Плутон внаслідок сильної еліптичності своєї орбіти знаходився ближче до Сонця, ніж Нептун). В 2006 році Міжнародний астрономічний союз прийняв нове визначення терміна „планета” і класифікував Плутон як карликову планету. З того часу Нептун знову найвіддаленіша від Сонця планета!

22. В. Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.

Всі чотири планети виокремлюють у клас газових гігантів, що не мають твердої поверхні.

Газовий гігант Юпітер не має чітко окресленої межі, тому за його поверхню зазвичай приймають верхній шар хмар. Як і личить гіганту, Юпітер має кільця, але дуже й дуже тоненькі. Гіпотезу про наявність кілець висловив в 1960 році український астроном Сергій Всехсвятський (1905–1984), а „Voyager-1”, який пролітав поблизу Юпітера у 1979 році, виявив їх. Сьогодні відомо 67 його супутників, щоправда, існування деяких з них піддають сумніву.

У Сатурна є 62 природних супутники, з них 53 мають власні назви. Щодо кілець, то існує декілька гіпотез щодо їхнього походження.

• Усі планети утворюються з пилу і дрібних уламків. Можливо, гравітація Сатурна замала для того, щоб зібрати речовину кілець докупи, але достатня, щоб планета мала кільця.

• Внаслідок зіткнення з Сатурном велике небесне тіло розпалося на дрібні уламки, і вони розподілилися на кільцевих орбітах навколо Сатурна.

Загалом у системі Сатурна відкрито 9 кілець та 16 щілин.

Хоча Уран і не має твердої поверхні, найбільш віддалену частину його газоподібної оболонки прийнято називати атмосферою. Станом на 2014 рік відомо 13 кілець Урана: 1986U2R/ζ, 6, 5, 4, α, β, η, γ, δ, λ, ε, ν та μ. Мінімальний радіус має кільце 1986U2R/ζ (38 000 км), максимальний – кільце μ (приблизно 98 000 км). Між основними кільцями спостерігають слабкі пилові кільцеві скупчення і незамкнуті арки. Кільця надзвичайно темні, ймовірно, вони складаються з водяного льоду. Наразі відомо 27 супутників Урану. Всі вони названі на честь персонажів Вільяма Шекспіра та Олександра Поупа.

Серед газових гігантів Нептун є найщільнішою планетою. Кільцева система Нептуна набагато менша, ніж Сатурна. У Нептуна є 5 кілець, що складаються з крижаних частинок, вкритих силікатами. На даний момент у Нептуна 14 супутників. Їх назвали на честь менших за „рангом” морських божеств.

23. В. 7.

У рядку букв „заховалися” небесні тіла: Європа, Земля, Іо, Місяць, Венера, Марс, Плутон.

24. A. Найближча до Сонця, Меркурій.

Меркурій – найближча до Сонця, внутрішня планета: його орбіта розташована ближче до Сонця, ніж орбіта Землі. Відтоді, як 2006 року Плутон втратив статус планети, Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи.

Поверхня Меркурія досить схожа на поверхню Місяця, однак контраст між темними і світлими ділянками менший. Вона вкрита подрібненою речовиною базальтового типу, досить темна і відбиває лише 10 % світла. Поряд з кратерами (як правило, мілкішими, ніж на Місяці) тут є пагорби та долини. Великі кратери трапляються на Меркурії рідше, ніж на Місяці. Найбільший кратер (716 км) названий на честь великого голландського живописця Рембрандта. Гірські ландшафти Меркурія і Місяця теж відрізняються: на Меркурії є численні зубчасті укоси, що тягнуться на сотні кілометрів, – ескарпи. Гігантський ескарп Дискавері завдовжки 350 км і заввишки 3 км утворився в процесі охолодження ядра планети: деформації, які при цьому виникали, спричинили зсуви верхніх шарів кори Меркурія, і площа поверхні планети зменшилася на 1 %.

Наявність великих кратерів, які доволі добре збереглись, свідчить про те, що впродовж останніх 3–4 млрд. років на Меркурії не було масштабних рухів кори та ерозії поверхні. Зонд апарату „MESSENGER” виявив, що поверхня Меркурія вкрита кратерами практично рівномірно, на відміну від Місяця та Марса, у яких рельєф однієї півкулі різко відрізняється від рельєфу іншої.

Розміри кратерів на Меркурії найрізноманітніші: від маленьких западин у формі чаші до багатокільцевих ударних кратерів, що мають у поперечнику сотні кілометрів і знаходяться на різних стадіях руйнування. Добре збереглись кратери з довгими променями навколо, які утворилися в результаті викидання речовини в момент удару.

Найпомітнішою деталлю поверхні Меркурія є рівнина Спеки (лат. Caloris Planitia). Вона має діаметр приблизно 1 550 км і розташована поблизу однієї з „гарячих довгот”. Ймовірно, тіло, від удару якого утворився кратер, мало поперечник не менше 100 км. Удар був настільки сильний, що сейсмічні хвилі пройшли крізь всю планету і сфокусувалися в протилежній точці поверхні, призвівши до утворення своєрідного „хаотичного” ландшафту з характерними столовими горами з плоскими вершинами. Про силу удару свідчить і той факт, що він викликав викидання лави, яка утворила навколо кратера гори Спеки висотою понад 2 км. Найсвітлішою точкою на поверхні Меркурія є кратер Койпер (діаметр 60 км). Ймовірно, це один з наймолодших великих кратерів на Меркурії.

За рекомендацією Міжнародної астрономічної спілки (МАС) кратери на Меркурії називають на честь відомих у гуманітарній сфері діяльності людей (архітекторів, музикантів, письменників, поетів, філософів, фотографів, художників). Спочатку великим кратерам присвоювали імена найвідоміших діячів світової культури. У першу п’ятірку увійшли кратери Бетховен (діаметр 643 км), Достоєвський (411 км), Толстой (390 км), Ґете (383 км) і Шекспір (370 км).

Ескарпи, гірські ланцюги і каньйони називають на честь кораблів знаменитих дослідників, оскільки бог Меркурій був покровителем мандрівників. Наприклад: Бігль, Зоря, Санта-Марія, Фрам, Схід, Мирний. Винятком з правила є дві гряди, названі на честь астрономів Антоніаді і Скіапареллі. Долини та інші деталі на поверхні Меркурія називають на честь великих радіообсерваторій, віддаючи належне методу радіолокації у дослідженні планети. Наприклад: долина Хайстек (радіотелескоп в США). У 2012 році вчені виявили цікаву столову гору на поверхні Меркурія. Рельєф її вершини нагадує смайлик.

Докладніше про Меркурій читай в статті Олександра Шевчука „Найменший брат у сонячній планетній родині” в журналі „КОЛОСОК” № 10/2013.

25. Б. Венера.

Венера може підходити до Землі найближче з усіх планет, – ще один факт на користь думки про те, що ці планети „сестри”. На Венері випадають сірчанокислотні дощі, а повітря з гарячого вуглекислого газу розривають блискавки і стрясає гуркіт страшного грому, від якого лопнули б барабанні перетинки. Думаю, що ні у кого з читачів не виникає щонайменшого бажання прогулятись навіть з парасолькою під таким дощиком! А втім, кислотні дощі на Венері ніколи не досягають поверхні планети, а випаровуються від спеки (це явище відоме як вірго).

На відміну від блискавок на Юпітері, Сатурні та Землі, блискавки на Венері унікальні: вони виникають не у водяних хмарах, а в хмарах із сірчаної кислоти! Cульфур потрапив у атмосферу в результаті вулканічної активності, і за високих температур не утворив твердих сполук, як на Землі. Велика грозова активність атмосфери Венери пояснюється слабким магнітним полем, яке менше, ніж у Землі, принаймні в 100 000 разів. Венера близька до Сонця, тому її атмосфера зазнає відчутного впливу припливних сил, і над її поверхнею виникає електричне поле, напруженість якого може вдвічі перевищувати магнітне поле Землі.

Докладніше про Венеру читай в статті Олександра Шевчука „Сестра Землі” в журналі „КОЛОСОК” № 11/2013.

26. В. У Юпітера.

Юпітер – рекордсмен за кількістю супутників серед планет Сонячної системи. Сьогодні відомі 67 його супутників, щоправда існування деяких з них піддають сумніву.

Докладніше про Юпітер і його супутників читай в статті Олександра Шевчука „Гігант з червоною ознакою” в журналі „КОЛОСОК” № 1/2014.

27. Д. Юпітер.

На Юпітері постійно вирують сильні за земними мірками шторми, які супроводжуються надпотужними грозами і переважно пов’язані з антициклональною активністю. Шторми – результат вологої конвекції в атмосфері, пов’язаної з випаровуванням і конденсацією води. Швидке обертання Юпітера навколо осі призводить до закручування атмосферних потоків у гігантські вихорі, які за розмірами не поступаються Землі! Знімки, зроблені космічними зондами „Voyager-1” та „Voyager-2”, показують, що в центрі таких вихорів спостерігаються потужні спалахи гігантських блискавок протяжністю в тисячі кілометрів! Потужність блискавок на Юпітері в декілька тисяч разів перевищує потужність земних тропічних блискавок! Можна лише здогадуватись, який гуркіт грому супроводжує юпітеріанські грози. Ця планета – справжній Громовержець, на честь якого її слушно назвали.

Докладніше про Юпітер читай в статті Олександра Шевчука „Гігант з червоною озеакрб” в журналі „КОЛОСОК” № 1/2014.

28. Г. на Нептуні.

Погода на Нептуні характеризується надзвичайно динамічною системою штормів, вітрами, що сягають іноді надзвукових швидкостей. У 1989 році космічний апарат „Voyager-2” в процесі моніторингу руху хмар зафіксував на Нептуні найсильніші вітри серед планет Сонячної системи. За деякими оцінками, їхня швидкість може cягати 2 100 км/год! Для порівняння: найбільша лінійна швидкість вітру, зафіксована в земній атмосфері, 388 км/год.

У верхньому шарі хмар швидкості вітрів змінюються від 400 м/с уздовж екватора до 250 м/с на полюсах. Більшість вітрів на Нептуні дмуть в напрямі, зворотному до обертання планети навколо своєї осі.

Докладніше про Нептун читай в статті Олександра Шевчука „Планета шалених вітрів” в журналі „КОЛОСОК” № 4/2014.

29. В. на Марсі.

Рельєф Марса унікальний у Сонячній системі. На Марсі знаходиться все най-най-най! Наприклад, найбільший ударний кратер у Сонячній системі завдовжки 10 600 км та завширшки 8 500 км. У північній півкулі, крім обширних вулканічних рівнин, знаходяться два найбільших у Сонячній системі вулканічні плато: Фарсида та Елізій. На відміну від Землі, на Марсі немає руху літосферних плит, тому вулкани можуть існувати набагато довше і досягати гігантських розмірів.

Фарсида – обширна вулканічна рівнина завдовжки 2 000 км та заввишки 10 км. Тут розташовані три найбільші гори-вулкани Сонячної системи: Арсія, Павлина і Аскрійська. На Фарсиді знаходиться найбільший щитовий вулкан Сонячної системи патера Альба висотою 7 км та з діаметром основи приблизно 1350 км. На краю Фарсиди є ще один унікальний об’єкт – найвища на Марсі і в Сонячній системі гора вулканічного походження – Олімп. Що цікаво: зазначені вулкани шикуються вздовж прямої, а разом з Олімпом утворюють практично рівнобедрений трикутник! Висота Олімпу 27 км від основи гори і 25 км від середнього рівня поверхні Марса. Олімп має найбільший діаметр (550 км) серед гір Сонячної системи і оточений найкрутішими в Сонячній системі обривами (до 7 км). Кальдера Олімпу має 70 км у поперечнику і у 7 разів перевищує розміри найбільшої кальдери на Землі (кратер Мауна-Кеа на гавайському архіпелазі). До того ж, об’єм Олімпу у 10 разів більший, ніж об’єм цього найбільшого вулкана Землі.

Докладніше про цікавинки Марса читай в статті Олександра Шевчука „Скарби Червоної планети” в журналі „КОЛОСОК” № 12/2013.

30. Б. Марс.

Під час сходу і заходу Сонця марсіанське небо в зеніті має червонувато-рожевий колір, а поблизу диску Сонця – від блакитного до фіолетового. Опівдні небо Марса жовто-помаранчеве. Це зовсім не схоже на картини земних сходів та заходів Сонця. Причина таких відмінностей пов’язана з властивостями тонкої, розрідженої атмосфери Марса, що містить зважений пил. Саме внаслідок запиленості атмосфери Марса сутінки там починаються задовго до сходу Сонця і тривають ще довго після заходу: до 60–70 хвилин на екваторі планети (для Землі цей показник складає 20–25 хвилин). Іноді колір марсіанського неба набуває фіолетового відтінку – це ефект розсіяння світла на мікрочастинках водяного льоду в хмарах.

У Марса є два природні супутники: Фобос (грец. „φόβος” – страх) і Деймос (грец. „δείμος” – жах). Обидва супутники можна спостерігати на нічному небі Марса одночасно: Фобос рухається назустріч Деймосу. Яскравість і Фобоса, і Деймоса достатня для того, щоб предмети на поверхні Марса вночі відкидали чіткі тіні. На Марсі може спостерігатися затемнення Фобоса і Деймоса під час їхнього входження в тінь Марса, а також затемнення Сонця Фобосом, яке буває тільки кільцеподібним.