НАЙКРАЩИЙ ЧИТАЧ
ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК” ТА ЖУРНАЛУ „КОЛОСОК”
- В. Симбіоз.
Симбіоз – сумісне життя представників різних біологічних видів: тварин, рослин, грибів, бактерій. Квіткові рослини і комахи живуть у злагоді і допомагають одне одному. У квітці комахи знаходять для себе поживу. Бджоли, мухи, бабки, мотилі полюбляють квітковий нектар і пилок. Але й квіти не можуть обійтися без комах. Вони приваблюють комах не лише запахом і яскравим забарвленням, але й особливими візерунками, яких ми не бачимо. Такі „злітно-посадочні” смуги направляють комаху прямісінько до місця з пилком і смачним нектаром. Перелітаючи з квітки на квітку, комахи переносять пилок і запилюють рослину.
Після запилення у квітках не вистачає їжі для працелюбних друзів. Щоб бджола даремно не сідала на квітку, вона подає знак про те, що нектар закінчився: втрачає аромат і барви, скидає пелюстки, відвертає голівку. У пошуках нектару бджола пролітає повз таку рослину. У багатьох рослин, квіти яких закриваються, всередині квіток температура вночі вища за навколишню. У цих квітках комашкам і тепло, і безпечно, і їжа поруч.
Квіти дзвоника – нічний притулок для багатьох комашок, які занадто довго „гуляли”. Вони не закриваються на ніч, мають прозорий купол, повернутий донизу. Під ним, наче під дашком, рятується від дощу та нічної роси комашина дрібнота. У дзвониках не дуже тепло, зате завжди відчинено.
Наукову казку про цю добру квітку читай в газеті „КОЛОСОЧОК” № 28/2012 „Нерозлучні друзі”.
2. А. Вбирають з ґрунту воду і мінеральні солі. Б. Утворюють поживні речовини під впливом світла.
Кожен з вас добре знає, що живе, а що – ні. Наприклад, кішка, ворона, ялинка, ромашка – живі, а стіл, камінь, вода – неживі. Добре, якщо об’єкти знайомі. А якщо ми натрапимо на щось невідоме, як визначити: живе воно чи ні?
Усе живе (у тому числі й рослини) живиться, тобто отримує енергію із зовнішнього середовища. Живим організмам потрібні повітря для дихання, різноманітні речовини для того, щоб будувати своє тіло, і енергія (наприклад, сонячне світло) для всіх життєвих процесів.
Виконай цікавий дослід. Візьми дві гілочки однієї рослини. Одну гілочку постав у підфарбовану синькою воду, а другу – у звичайну. За кілька годин розріж гілочки навпіл. Та гілочка, що стояла в підфарбованій воді, стане всередині такого ж кольору, як вода.
Рослини живляться не лише речовинами, які вбирають із ґрунту. Вони і самі утворюють поживні речовини. Поживні речовини – це цукор і крохмаль. Вони утворюються в листках з води і вуглекислого газу. Вода надходить до листків від кореня. Вуглекислий газ листки вбирають із повітря. Для утворення цукру і крохмалю потрібна ще сонячна енергія.
Докладніше про те, які ознаки відрізняють живе від неживого читай в газеті „КОЛОСОЧОК” № 17/2012 „ Живий чи неживий”.
Провести інші різноманітні цікаві досліди з дослідження рослин ти зможеш за допомогою газети „КОЛОСОЧОК” № 20/2012 „Вересіль-зілля”.
3. Б. Ластівки. Г. Папуги.
Уривок з казки Олени Крижанівської „ Несправжні родичі”:
…Зайчик засумнівався, чи є морські зайці, чи то все вигадка? Він вже знав, що вода у морі солона, там живуть риби та морські тварини. Риби дихають зябрами, а сухопутні тварини – легенями. Їх дуже-дуже багато, всі вони різні, ні на що не схожі у верхньому світі. То й що? Яке діло до них мешканцям Великого лісу?
Думав-думав, та й задрімав…
І побачив він море: величезне і синє. Заєць задивився на яскравий кораловий риф. Та – шубовсть! – пірнув на самісіньке морське дно. Двійко спритних привітних дельфінів одразу підхопили Зайця під лапи і попливли разом з ним оглядати підводне царство.
– Що ти хочеш побачити, гостю з верхнього світу? – спитали дельфіни.
– Все цікаве! – вигукнув Заєць. І здивувався, як незвично його голос лунає під водою. Але зайця зовсім не дивувало, що він може плавати, як риба у воді.
– Зайко-хвалько! Зайко-хвалько! – затріщали голоси, які видалися дуже знайомими. З пишного куща густих водоростей визирали дивні риби тьмяно-зеленого кольору, з жовтою плямою на лобі і з носами, схожими на зігнуті пташині дзьоби.
– Чого вони?! – розсердився Заєць.
– Не звертай уваги, це – риби-папуги, – відповіли дельфіни.
– У вас свої папуги є? – здивувався Заєць. Йому здалося, що він знову у Великому Лісі. – А хто ще з мешканців моря має родичів у верхньому світі?
Над головою гостя, виблискуючи білими боками, промайнула зграйка риб-ластівок. Виявляється, в морі водилися і морські леви, і морські слони, і морські кішки, і всілякі пташки, а з-під розсипу білих черепашок на Зайця трохи не кинувся морський дракончик. Щоправда, він був маленький і непомітний, але дельфіни попередили, що кусається дракончик страшенно боляче.
Повністю цю наукову казку про морських „родичів” наземних тварин та про „родичів” морських рослин на суходолі читай у газетах „КОЛОСОЧОК” № 25, 26 за 2012 рік.
4. Д. Звичайна питна вода.
Якщо ти вживаєш достатньо води і мікроелементів, твій мозок працює краще. Кмітливість і здатність до навчання залежать від споживаної води. Не зловживай „кольоровою” водою з хімікатами. Вживай компоти з сухофруктів, трав’яні чаї, ягідні морси. Але пам’ятай: звичайна питна вода найкорисніша, вона забезпечує здоровий ріст і активний розвиток твого організму.
Дітям необхідно вживати 8–10 склянок води на день!
Довідатися про значення води для твого здоров`я, а також дізнатися багато цікавих фактів про воду ти можеш у газеті „КОЛОСОЧОК” № 10/2013 „ Вода і твоє здоров’я”.
5. В. Гранати.
Мінерал гранат (від латинського „granum” – крупинка, зерно) буває не лише темно-червоним, а й інших кольорів. Не існує лише синього і блакитного гранату. Дрібні гранати використовують як полірувальний матеріал.
6. Б. 2.
Науковці сфотографували десятки тисяч сніжинок у найрізноманітніших умовах: і високо в хмарах, і поблизу землі, на півночі і на півдні – всюди, де випадає сніг.
Усі вони шестикутні. Ти можеш переконатись у цьому, розглянувши їх за допомогою лупи. А ще сніжинки бувають у формі пластинок, стовпчиків, голочок.
Чому вони такі різні? Це тому, що сніжинки утворюються за різних умов: температури, вологості, руху повітря. Ці умови змінюються і на шляху сніжинки до поверхні землі. Лапатий сніг – це багато-багато сніжинок, які змерзаються у сніжні пластівці.
Докладніше про те, як утворюються сніжинки, чому сніжинки такі різні, чому не можна їсти сніг читай в газеті „КОЛОСОЧОК” № 31/2012 „ Новорічний подарунок”.
7. В. Світяться.
Види, здатні до свічення, є у половини всіх типів царства Тварини. Свічення наземних тварин – дивовижа, а серед морських це явище доволі поширене. Серед них – найпростіші, черви, ракоподібні, молюски, риби, кишковопорожнинні, багато з яких живуть у повному мороці глибин. З тварин суходолу світні органи мають деякі комахи. Комах-світляків особливо багато у тропіках, але вони є й у помірному кліматі: жуки-світляки, жуки-ковалики тощо.
Здатність бактерій і тварин до свічення захоплює нас не лише тому, що це красиве явище, а й тому, що ми цього не вміємо. Щоправда, знаменитий лікар Парацельс зауважив, що рани людей інколи світяться в темряві. Але це світяться бактерії, які викликали нагноєння рани.
А пам’ятаєте селезня Скруджа Макдака з мультфільму „Качині історії”? Він мріяв розбагатіти, торгуючи плодами, що світилися. Такими собі лампочками на деревах! Але у природі немає рослин, які б світилися.
Про власне світло різних тварин читай в статтях Ірини Пісулінської „Весільні феєрверки” та „Жива електрика” у журналах „КОЛОСОК”№ 11, 12/2012.
8. Б. Сова.
Сови мають добре розвинені зір і слух. Особливість їхнього слуху – сприймати низькочастотні звуки – є важливою перевагою у нічному полюванні на гризунів. Нічні мисливці різними способами вистежують здобич.
Вухата сова літає повільно і низько, прислухаючись до найменшого шурхоту і писку рухливих гризунів. М’яка оторочка задньої частини крила та пухке пір’я сови приглушують власні шуми, тому політ птаха майже нечутний.
Сич вслухається в „апетитні” звуки нічного лісу, всівшись на зручній гілці чи стовпчику. Деякі представники ряду сов (наприклад, сипухи) добре сприймають і високочастотні звуки.
Сов легко впізнати за лицевими дисками, які покращують локацію звуків. У деяких з них є спеціальне пір’ячко, яке утворює „зовнішнє вушко”. І пір’я лицевого диску, і особливі вушка вухатої сови, пугача та сплюшки – це своєрідні приплюснуті рупори. Вони направлені в різні сторони і вловлюють звуки, які виникають внизу, вгорі, ліворуч та праворуч. Збільшений слуховий прохід та шкірна складка навколо нього, пір’яні вушка та велика випукла шатром барабанна перетинка покращують сприймання птахом найслабших звуків.
Сови вираховують свою жертву майже так само точно, як і кажани. Вони використовують слух не лише під час полювання, але й розшукуючи власних пташенят у темному нічному лісі чи партнера в період розмноження.
9. Б. Соняшник.
Посланець сонця, якого знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Квітка, що поєднує в собі красу і користь. Струнка, висока, з сумно нахиленою на бік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнеш під пелюстки, то побачиш маленькі чорні клітинки, які приносять стільки користі людям. Тендітний соняшник є уособленням сонця на землі. Соняшники завжди дивляться на Сонце, слідкують за ним, повертаючи свої жовті голівки за його ходом. Уранці, посміхаючись, великі жовтоголові соняшники розкриваються і ніжаться під теплими променями сонця весь день, а ввечері, сумуючи, закриваються, бо Сонце сідає. Розквіт соняшників – це народження сонця. Здається, що все навколо палахкотить, переливається, заряджається сонячним теплом. Блакитне небо та жовті соняхи – живий символ України.
Детальніше про цю дуже давню рослину читай у статті Світлани Постолатій „Сонячна квітка” у журналі „КОЛОСОК” № 4/2011.
10. А. Коник. Г. Бабка.
Відомі байкарі різних країн (Жан Лафонтен, Іван Крилов та Леонід Глібов) використали чимало запозичень і сюжетів з Езопа. Зокрема, байки Івана Крилова „Стрекоза и муравей” та Леоніда Глібова „Коник-стрибунець” мають схожий сюжет та одного однакового персонажа саме через запозичення з езопової байки „Жук і муравей”.
Отже, у Езопа – жук, у Крилова – стрекоза (українською – бабка), а у Глібова – коник:
Коник плаче, серце мліє;
Кинувсь він до Мурав’я:
– Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
СКАРБИ ПРИРОДИ
11. Б. Повітря.
Гуляти на свіжому повітрі дуже корисно. Що більше часу ти проводиш на вулиці, то краще. Повітряні маси циркулюють, тому на вулиці чистіше, ніж у квартирі.
Під час прогулянки твої легені наповнюються чистим повітрям, а в мозок потрапить нова порція кисню. У тебе буде добрий апетит і міцний сон. Намагайся гуляти в парку, а у вихідні виїжджай з батьками за місто, на дачу, в ліс. Канікули по можливості проводь у селі. Навіть за місяць часу подалі від вихлопів і смогу міста твій імунітет зміцниться і зросте опірність хворобам.
Довідатися про те, звідки береться пил та як він виглядає під мікроскопом, ти можеш у газеті „КОЛОСОЧОК” № 9/2013 „Повітря і твоє здоров’я”.
12. А. Жук-олень. В. Скарабей священний. Д. Жужелиця дама.
Скарабей священний (Scarabaeus sacer). Вид жуків роду Скарабеї, рідкісний зникаючий вид, занесений до Червоної книги України. Розмір до 4 см. Раніше траплявся в південних степах та в Криму. Зараз єдине місце, де є шанс знайти скарабея – заповідник Асканія-Нова.
Жук-олень (Lucanus cervus cervus). Розмір 5–7 см, найбільший з твердокрилих фауни України. У самців дуже великі щелепи, схожі на роги оленя. Колись був поширений у лісах всієї Європи, зараз – рідкісний вид, під охороною. Занесений до Червоної книги України.
Жужелиця дама (Carterus dama). Дуже рідкісний червонокнижний вид з родини жуків-турунів. Чорна, маленька (до 1 см), має розкішні довгі вуса та тонку „талію”. Обриси та рельєф на спинці нагадують фігурку дами в корсеті. Раніше траплялася в південних степах.
Про цих жуків ти можеш прочитати наукову казку „Жуки-суперники” Олени Крижановської у газеті „КОЛОСОЧОК” № 8/2013 „Жуки, занесені до Червоної книги України”.
13. А. Рослини.
Ми живемо серед Зеленої країни. Ця країна неймовірно велика. Її мешканці постійно оточують нас. Ми топчемо їх на недбало заметених доріжках… Милуємося ними в магазинах квітів. Без них ми не могли б існувати. Вони дають нам їжу. Вони приносять нам радість. Хто з мешканців міст не прагне провести літній день на м’якій, шовковистій траві, під шелест листя, що нагадує морський прибій! Мало знайдеться таких людей, які ніколи не приносили б додому синіх волошок або фіолетових дзвіночків, адже від них світліше, чистіше й веселіше стає в найтіснішому помешканні.
Рослини одягають нас, дають нам житло, сировину для безлічі хімічних речовин, з котрих виготовляємо синтетичні вироби. Рослини дарують життєдайний кисень, очищаючи повітря від отруйного вуглекислого газу, зберігають воду річок та озер, дають тінь і прохолоду у спеку та, до того ж, ще й лікують нас.
Скільки їх на земній кулі – високих і низьких, великих і дрібних, мешканців суходолу й води, пустель і тундри, спекотних тропіків і Арктики, рослин з велетенським листям та зовсім без нього, винятково гарних та жалюгідних потвор – усіх тих, що володіють незвичайними цілющими властивостями?
Вчені підрахували, що на Землі існує понад 450 тисяч видів рослин, але тільки невелику частину їх, менше 20 %, використовує людина для своїх потреб. А решта? Вони чекають, коли людина розкриє їхні таємниці – виявить корисні властивості.
14. В. Тваринам.
4 жовтня – Всесвітній день тварин – міжнародний день, покликаний звернути увагу людства на проблеми решти мешканців планети Земля.
При слові „тварина” більшість з нас механічно уявляє щось чотириноге і вкрите шерстю або принаймні лускою. Проте таке уявлення є помилковим. Тваринний світ надзвичайно різноманітний. Він здавна цікавив людину, яка полювала, приручала, вивчала тварин. Вперше зоологія як наука зародилась у Стародавній Греції. Назва „зоологія” утворена з двох грецьких слів: „зоон” – тварина і „логос” – слово, вчення. „Батьком” зоології вважають давньогрецького вченого Аристотеля (384–322 р. до н. е.). Саме він зробив першу спробу узагальнити накопичені людством знання про тваринний світ. Йому вдалося досить детально описати будову, спосіб життя і поширення 454 видів тварин. Через 2 000 років Карл Лінней описав уже 4 200 видів. Зараз вчені стверджують, що на Землі існує приблизно 2 млн. видів тварин.
У науці за терміном „тварини” закріплено широке значення. До тварин, крім ссавців, відносять безліч інших організмів: риб, птахів, комах, павукоподібних, молюсків, морських зірок, всіляких черв’яків тощо. Людина належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо – навіть професійні біологи вживають обороти „тварини і людина” або „тварини, включаючи людину”.
15. Д. Графіт.
Кожен мінерал має власне унікальне поєднання хімічного складу і кристалічної структури. Тому різні мінерали можуть мати однаковий хімічний склад, але різну структуру і властивості. Найвідомішими алотропними мінералами є алмаз і графіт. Вони складаються з атомів вуглецю, але мають різну кристалічну структуру.
Алмаз – найтвердіший та найкоштовніший кристал у природі. Алмаз ріже скло, камінь, найтвердішу сталь, дряпає або полірує до блиску будь-які тверді матеріали. Алмаз можна обробляти лише алмазом. Огранені алмази – діаманти – найдорожчі ювелірні камені різного кольору, розміру та форми. Алмаз є діелектриком (не проводить електричний струм). Приголомшливий ефект справляє різка зміна його властивостей внаслідок зміни кристалічної решітки.
Що таке графіт? Грифель для простих олівців! Його назва походить від грецького „графо” – „пишу”. Він м’який, достатньо провести по ньому пальцем, і залишиться темний слід із сталевим полиском. Він прекрасно проводить струм, з нього виготовляють електроди та стрижні для атомних реакторів.
Графіт та алмаз відрізняються кольором, густиною, твердістю… А все тому, що в графіті атоми вуглецю розташовані шарами і утворюють нещільну ґратку, а „алмазні” атоми „упаковані” дуже й дуже щільно – звідси й „нездоланність” алмазу.
Кристалічні решітки алмаза (ліворуч) та графіта (праворуч)
16. В. Птахи.
Найбільше ми захоплюємось визнаними співаками – птахами. Ще б пак, у них значно багатший репертуар, ніж у комах та жаб. Крім пісень, призначених для приваблення самки у шлюбний період та маркування гніздової території, у птахів є й інші звукові сигнали, наприклад, тривоги. Самка за звуковим шлюбним сигналом визначає вид і фізіологічний стан самця, його готовність до спарювання.
Орнітологи розрізняють навіть пташині „діалекти”. Виявляється, птахи одного виду, які живуть на різних територіях, включають у свої пісні різні трелі.
У птахів є спеціальний голосовий апарат – нижня гортань сірінкс (від „syrinx” – дудка). Вона розміщена в основі трахеї. Звук утворюється внаслідок вібрації тимпанальних мембран і козелка. Спеціальні м’язи змінюють натяг мембран і просвіт бронхів, і це призводить до зміни частоти звуку.
Багато птахів саме у шлюбний період виконують свої наймелодійніші, найбагатші за звучанням пісні. Визнаними співаками є соловейки, вивільги, дрозди, вільшанки, кропив’янки.
17. Б. Ліси.
Ліси – це зелені легені нашої планети, що наповнюють атмосферу киснем. Чотири дорослих дерева за добу віддають в атмосферу стільки кисню, що його вистачає для дихання однієї людини.
Ліс дає харчові продукти (гриби, ягоди), сировину для виготовлення паперу, деревину для будівництва і виготовлення меблів, сприяє підтриманню нормального водного режиму річок, регулює клімат на величезних територіях, захищає ґрунти від ерозії і сприяє підвищенню врожайності полів.
Водночас кожного року знищуються мільйони гектарів лісів. Згідно з даними ООН площа лісів щорічно зменшується на 25 мільйонів гектарів, що складає 1 % від наявних сьогодні лісів.
Особливо великої шкоди завдають лісам пожежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рослинності, але й для всього живого. Гинуть не лише дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар ґрунту. Основна причина виникнення пожеж – порушення протипожежних правил людьми, які перебувають у лісі. З огляду на це, пам’ятайте:
• Не кидайте в лісі недопалки!
• Не паліть багаття поблизу дерев!
• Розпалюйте вогнище, по можливості, на місці попереднього!
• Місце розпалювання вогню обкладіть камінням чи обсипте землею (піском)!
• Не залишайте вогнище без нагляду!
• Наприкінці обов’язково залийте вогнище водою, або засипте землею чи піском!
• Не будьте байдужі до незаконних знищень зелених насаджень. Якщо ви стаєте свідками таких злочинів, терміново зверніться до органів місцевого самоврядування або державної екологічної інспекції.
• Зробіть свій власний внесок у озеленення планети: саджайте дерева та рослини!
18. Б. 22 березня.
Водні ресурси є найважливішим елементом національного багатства. На відміну від інших природних ресурсів, вони безперервно відновлюються, їм властива значна мінливість не тільки в часі, але й у просторі.
Вода – джерело життя. З кожним днем вона стає дедалі необхіднішою в умовах сучасного виробництва. На сьогоднішній день вода стала ресурсом, що забезпечує нормальний розвиток суспільства. А чисті прісні води є цінним та все більш обмеженим природним ресурсом. Вже сьогодні більшість областей України гостро відчувають дефіцит якісної питної води.
Проблема водних ресурсів складна і багатогранна. Її успішне вирішення можливе лише в разі залучення інтелектуальних, фінансових і технічних можливостей усього суспільства. Від того, наскільки успішно будуть об’єднані ці зусилля, залежить майбутнє наших річок і озер.
Висновок один: або людина зменшить кількість забруднень, які скидає у воду, або забруднення зменшать кількість людей.
Міжнародний день води відзначають 22 березня. Але думати про водні ресурси нашої планети слід щодня!
19. Г. Вода.
Космонавти, дивлячись на Землю з висоти космічної орбіти, розрізняють переважно два кольори: білий колір хмар і крижаних полярних шапок і блакитний колір Світового океану, що вкриває 71 % поверхні нашої планети. Вода – найпоширеніша на Землі речовина.
Науковці вважають, що життя зародилося у воді, вода – колиска людства. Може, саме тому нас зачаровує морський прибій, ваблять хмари, що пропливають у небі, зворушує ранкова роса на пелюстках троянд?
Важко уявити собі бодай один день, прожитий без води. Певно, по-справжньому пізнав ціну цієї „звичайної” речовини той, хто хоча б раз у житті відчував нестерпну спрагу. Не зазнавши страждань від спраги, годі збагнути, як багато важить для людей вода, – сказав англійський поет Байрон. Можливо, йому довелось потерпати від спраги? Важко сказати. А ось діти у Кап-Джубі, Сіснеросі, в Порт-Етьєні таких страждань зазнали неодноразово. Жебраючи, вони просять не монету – з консервною банкою в руках благають:
– Дайте води …
Можна сказати, що все живе складається з води й органічних речовин. Без води людина не змогла б прожити 6–8 днів, а без живильних речовин вона може обходитись упродовж декількох тижнів.
Вода не просто джерело життя – вона саме життя. Вона скрізь: у весняному дощі, у візерунках на зимовому склі, в атомному реакторі, у бризках, якими вас ненароком облила машина, у квітах, що їх дарують близьким людям, вона – в нас самих.
20. Д. 5.
Червона книга України – це державний документ, у якому є перелік та відомості про види тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення. Їх треба рятувати, бо вони можуть назавжди зникнути з нашої природи!
У книзі є відомості про рослини і тварин, які вже зникли. Ми ніколи їх не побачимо! Є сторінки, відведені для рідкісних видів, яких завжди було мало, для вразливих, які швидко зменшуються, для тих, що зникають або перебувають на межі вимирання.
Зникнення видів рослин і тварин найчастіше пов’язане з діяльністю людини. Люди працюють над збереженням і відновленням зникаючих видів. До Червоної книги України занесені ще й види, які розповсюджені лише в певному регіоні України й ніде більше не трапляються. Наприклад, тюльпан скіфський, що зростає у заповіднику Асканія Нова на Херсонщині. Їх називають ендеміками.
Рослини і тварини, занесені до Червоної книги, охороняються законом, їх заборонено знищувати.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає
І захисту у нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти –
Білотка і фіалки ніжні,
І вісник березня – підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче,
Троянда степу, квітка мрій,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду!
ЗБЕРЕЖЕМО СКАРБИ ПРИРОДИ!
21. Г. Пан.
ПАНТЕРА – з котячої родини.
ПАНЦИР – домівка для деяких тварин (наприклад, черепахи, крабів, твердокрилих комах).
ПАНАМА – від сонця пекучого захищає людину.
22. Д. Орхідеї.
Розшифровка криптограми: S F Э R О Y W Р Ъ Э Х Q Ъ І L Ъ Д Е N Ї Z V D
Орхідеї – єдина родина в Україні, всі види якої занесені до Червоної книги. Одна з найвідоміших та поширених орхідей Північної півкулі – зозулині черевички справжні.
Довідатися про цю рослину та прочитати наукову казку „Золоті черевички” ти зможеш у газеті „КОЛОСОЧОК” № 7/2013 „Орхідеї”.
23. Б. 2.
За умовою задачі три ластівки – Тів-тів, Ців-ців і Чів-чів вмить зловили 7 комашок. У кожної – різна кількість, і кожна зловила принаймні одну. Отже, кількість комашок, зловлених різними ластівками – 1, 2, 4. Тів-тів зловила найменше комашок – одну. Ців-ців – найбільше – чотири. Значить Чів-чів зловила дві.
24. Б. Флора.
Флора – історично сформована сукупність видів рослин, поширених на конкретній території (наприклад, „флора України”) або на території з певними умовами (наприклад, „флора боліт”) в даний час або в минулі геологічні епохи.
За правилами розв’язування ребусів якщо після малюнка стоять коми, то від слова-назви малюнка треба відкинути стільки останніх літер, скільки ком намальовано. Отже від слова ФАКЕЛ залишається лише літера Ф.
На наступному малюнку у ребусі зображена ГОРА, але зверху над малюнком літера Г перекреслена і поруч стоїть літера Л. Це означає, що у цьому слові літеру Г слід замінити на літеру Л. Отримуємо ЛОРА.
Тепер об’єднуємо: Ф + ЛОРА = ФЛОРА
25. Г. 41.
Розв’язок : 26 + 26 : 2 + 2 = 41
26. Б. Дуся.
Мурашка може тягнути ношу, маса якої у 52 рази більша, ніж її власна.
Маса Мусі 3 г, отже вона може тягнути 3 × 52 = 156 г. Тому маса 153 г для Мусі – ноша посильна.
Маса Кусі 5 г, отже вона може тягнути 5 × 52 = 260 г. Тому маса 240 г для Кусі – ноша посильна.
А от для Дусі маса 240 г – ноша непосильна, адже маса Дусі 4 г. Отже, Дуся може тягнути ношу масою не більше, ніж 4 × 52 = 208 г.
27. В. Субота.
Якщо 16 червня – неділя, то (оскільки у тижні 7 днів) попередні неділі у цьому місяці були 9 та 2 червня. Отже, 1 червня – це субота.
28. Г.
Якщо скористатися шифром, поданим у завданні, то у варіанті Г відповідей отримаємо слово КОЛОСОК, яке, як вам відомо, і є назвою нашого конкурсу.
К О Л О С О К
29. Д. 4 500 л.
1 кг = 1 000 г. Отже, 100 г в 10 разів менше, ніж 1 кг. Тому якщо для вирощування 100 г рису фермеру потрібно 450 л води, то для того, щоб виростити 1 кг рису води знадобиться у 10 разів більше, тобто 450 × 10 = 4 500 л.
30. В. 12 кг.
Якщо верба-мама дала у 2 рази більше нектару, ніж верба-доня, а верба-доня – на 6 кг нектару менше, ніж верба-мама, то різниця між кількістю нектару, що дала верба-мама і верба-доня дорівнює кількості нектару, що дала верба-доня. Тобто верба-доня дала 6 кг нектару. Таким чином, верба-мама дала 12 кг нектару
