Категорія архіву: Журнал

Ольга Ковтонюк, Наталія Погорільчук. Як виглядають мінерали? Частина 2.

Форми мінеральних агрегатів вражають своїм різноманіттям. Однією з найбільш поширених та красивих форм агрегатів є друзи – зростки кристалів, що часто мають спільну основу. У перекладі з німецької „друза” означає „щітка”. Друзи можуть утворювати кристали одного або декількох мінералів, що формуються одночасно. Вони можуть мати різні розміри та морфологію.

Друзи є типовими формами для кварцу, кальциту, арагоніту, галіту, флюориту, піриту, берилу, гранатів та багатьох інших мінералів.
Continue reading

Опубліковано у 2015, 9, Журнал, з продовженням, Ольга Ковтонюк, Наталія Погорільчук, Планета Земля, Цікава геологія |

Ірина Пісулінська. Війна за здоров’я, або Неспецифічний імунітет

Якщо уявити, що наш організм – це своєрідне місто, то нервова система у ньому – це органи управління, головний мозок – мерія, кровоносна система – транспортна мережа міста, яка сполучає всі частини в єдине ціле. У такій моделі імунна система – це армія та міліція з усіма їхніми атрибутами. Я уявляю солдатиків такої армії, як роботів. І така армія досконалих роботів дуже-дуже потрібна організму. Хвороботворні бактерії, грибки, небезпечні віруси та різноманітні отрути – це грізні і підступні вороги, які можуть нам зашкодити. Не треба думати, що місто безпорадне. Воно – міцна фортеця з надійним захистом. Хімічна зброя задля захисту тут не заборонена, а навіть дуже вітається.
Continue reading

Опубліковано у 2015, 9, Ірина Пісулінська, Жива природа, Журнал, Мистецтво виживання, Статті |

Наталія Романюк. Із життя червоних кров’яних тілець

Еритроцити
Життя еритроцитів, або червоних кров’яних тілець, коротке, але насичене. Вони з’являються на світ із неспеціалізованих стовбурових клітин у кістковому мозку з частотою приблизно 2 млн на секунду. У кістковому мозку в незрілому еритроциті синтезується максимальна кількість гемоглобіну. Для того, щоб всередині еритроцита поміщалося якомога більше гемоглобіну, у клітини навіть руйнується ядро. На момент потрапляння у кровоносне русло кожен еритроцит вже готовий до активного поглинання і віддавання кисню. Continue reading

Опубліковано у 2015, 9, Жива природа, Журнал, Наталія Романюк, Статті, Тіло людини |

Катерина Нікішова. Хімічні елементи у нашому житті

Хімічні елементи не просто скніють у клітинках таблиці Менделєєва. Вони живуть і вирують навколо нас у простих речовинах, домішках, сумішах або розчинах, вони входять до складу сполук, які взаємодіють між собою, і цей вир називається кругообігом хімічних елементів у природі. Ми не можемо без них обійтися у побуті, науці, виробництві. Ми самі (і все навкруги) складаємося з них. Ось чому хімія така важлива у нашому житті. Щоб переконатися у цьому, скористаємося нетрадиційними таблицями Менделєєва, які наочно демонструють застосування хімічних елементів. Continue reading

Опубліковано у 9, Журнал, Катерина Нікішова, Наука і техніка, Статті, Хімія в картинках |

Богдан Новосядлий. Реліктове мікрохвильове випромінювання. Частина 2

У листопаді 2009 року запрацював найскладніший та найдорожчий пристрій на Землі – Великий адронний коллайдер (ВАК). Після довгих серій експериментів він фактично підтвердив існування бозонів Хіггса. Тепер від нього очікують відкриття частинок темної матерії.
Влітку того ж року почав діяти ще один унікальний прилад – космічний телескоп Planck. Щоправда, ця подія не мала такого суспільного резонансу, як запуск ВАК, хоча вартість цього телескопа не набагато менша, а значення для науки – можливо, навіть більше. З відстані 1,5 млн км він передавав на Землю дані вимірювань температури та поляризації реліктового випромінювання (РВ), що приходить до нас з усіх напрямків. Не менш важливе значення для науки має вивчення його ледь помітної анізотропії – залежності температури і поляризації РВ від напрямку на небі. Continue reading

Опубліковано у 2015, 9, Богдан Новосядлий, До 50-річчя відкриття, Журнал, з продовженням, Наука і техніка, Статті |

Ольга Ковтонюк, Наталія Погорільчук. Як виглядають мінерали? Частина 1.

Ми знаємо, що мінерали – це природні хімічні сполуки або прості речовини, що утворились у результаті геологічних процесів. У природі вони знаходяться у кристалічному стані. Кристали – це тверді тіла, що мають природну форму багатогранників. Їхній зовнішній вигляд зумовлений внутрішньою ґратчастою будовою. Вивченням властивостей кристалів, особливостей їхньої будови, процесів росту та розчинення займається наука кристалографія. Її справедливо називають найточнішою наукою про Землю. Continue reading

Опубліковано у 2015, 8, Uncategorized, Журнал, з продовженням, Ольга Ковтонюк, Наталія Погорільчук, Планета Земля, Статті, Цікава геологія |

Катерина Нікішова. Кораблі пустелі

Верблюд дуже економно витрачає воду. Його тіло вкрите густою і щільною шерстю, яка рятує від перегрівання (на спині верблюда у спеку вона буває нагріта до 80 °С, а шкіра під нею – лише до 40 °С!). Шерсть запобігає випаровуванню вологи з організму (в стриженого верблюда потовиділення зростає на 50 %). Крім того, температура тіла верблюда знижується вночі до 34 °С. Таким чином, після сходу сонця має минути чимало часу, перш ніж він знову прогріється. Вдень, у спеку, температура тіла верблюда підвищується до 40–41 °С, і лише тоді він починає пітніти. Continue reading

Опубліковано у 2015, 8, Жива природа, Журнал, Катерина Нікішова, Статті, Теплові етюди |

Катерина Нікішова. Фарбований сніг

Іноді нас здатні вразити найдрібніші і, здавалося б, найпростіші організми. Вони – такі крихітні і непомітні – відважно борються за життя у складних природних умовах, водночас створюючи казкової краси пейзажі. Так, масовий розвиток мікроскопічних зелених водоростей викликає „цвітіння” води, ґрунту, снігу, кори дерев тощо.
Найбільшу зацікавленість викликає явище кольорового снігу. Нам це здається дивним, а ті, хто побував взимку високо в горах Кавказу, Північного Уралу, у деяких районах Альп, на заході США, мали змогу побачити червоний (кавуновий) сніг. Continue reading

Опубліковано у 2015, 8, Жива природа, Журнал, Катерина Нікішова, Статті, Це цікаво |

Дарія Біда. Як працює наше око?

Довершеність створених Природою об’єктів захоплює. Один з них – людське око – орган, який є нашим вікном у навколишній світ.
Справді, як можна не захоплюватися таким витвором, завдяки якому ми добре бачимо і зблизька, і здалека, і вдень, і в сутінках, орієнтуємося в просторі, сприймаємо всі барви світу! Користуючись таким шедевром, ми навіть не замислюємося, з чого він складається і як працює… Continue reading

Опубліковано у 2015, 8, Дарія Біда, Жива природа, Журнал, Колоскові уроки, Лабораторія „КОЛОСКА”, Статті |

Марія Надрага. Акація

(ACACIA MILL)
РОДИНА: БОБОВІ
(FABACEAE) Continue reading

Опубліковано у 2015, 8, Біблійні дерева та кущі, Жива природа, Журнал, Марія Надрага, Статті |