Категорія архіву: Журнал

Оксана Гнатишин. Походження топонімів України

Немає в людини місця, дорожчого за рідну землю. Щоб по-справжньому любити свій край, його треба пізнавати: вивчати його історію, мову рідного народу, його культуру, звичаї і традиції.
Людину здавна цікавили питання походження географічних назв і, перш за все, своєї місцевості. У багатьох географічних об’єктів є власні назви. Вони „стійкі” і зберігаються в місцевому мовленні без істотних змін протягом століть. Continue reading

Опубліковано у 2015, 3, Журнал, Оксана Гнатишин, Планета Земля, Статті, Топоніми |

Ксенія Мішалова. Землi фiнiкiйськоi царiвни, або Розповiдь про Європу

Легенда про Європу
Погожого дня на березі моря разом із подругами танцювала та співала пісень фінікійська царівна Європа. Аж раптом дівчата побачили дивовижного білого бика. „Що це за чарівне створіння?” – здивувалася Європа. Цікавість перемогла, і дівчина підійшла до нього. Бик пригнувся, і дівчина сіла на нього. А тоді він поніс її світ за очі. Так Європа опинилася на острові, що відомий нам переказами про Мінотавра, – на Криті. Биком, що приніс сюди Європу, був Зевс, що перетворився на тварину, аби викрасти чарівну принцесу. Continue reading

Опубліковано у 2015, 3, Журнал, Планета Земля, Статті, Топоніми |

Олег Йонка. Чому їх так назвали

Усі ми в школі на уроці географії вивчаємо різноманітні географічні об’єкти нашої планети (країни, гори, моря, озера, водоспади): знаходимо їх на карті біля дошки і в атласах, позначаємо на контурних картах. Америка та Австралія, Кіліманджаро та Еверест, Байкал та Вікторія, Амазонка і Міссісіпі відомі всім.
Що ж приховують ці географічні назви, хто і чому їх придумав? Розібратись у цьому нам допоможуть дві науки: етимологія, яка вивчає походження слів, та топоніміка, яка вивчає географічні назви – топоніми, їхнє походження, смислове значення, написання та вимову. Continue reading

Опубліковано у 3, Журнал, Планета Земля, Статті, Топоніми |

Дарія Біда. Небесна скриня для корисних речей

Як змінювався атлас зоряного неба
Впродовж багатьох тисячоліть зоряне небо над нами величне і незмінне, чого не можна сказати про його „земний портрет” – атлас зоряного неба. Перший атлас ще у 140 році н. е. склав Клавдій Птолемей. Він описав 48 сузір’їв, і лише 9 з них не дожили до наших днів, а сузір’я Корабель Арго розпалося на три (Кіль, Корма, Вітрила). Continue reading

Опубліковано у 2015, 3, Астроніми, Дарія Біда, Журнал, Планета Земля, Статті |

Марія Надрага. Кипарис вiчнозелений

(CUPRESSUS SEMPERVIRENS L.)
Родина: КИПАРИСОВI
(CUPRESSACEAE) Continue reading

Опубліковано у 2015, 3, Біблійні дерева та кущі, Жива природа, Журнал, Марія Надрага, Статті |

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 2. Електрична жарівка

Електричне світло
Впродовж багатьох століть джерелом енергії для всіх машин та механізмів слугувала сила м’язів, води та вітру. Згодом люди навчилися використовувати енергію пари, для отримання якої потрібно було спалювати дрова, вугілля або нафту. До середини ХІХ століття парові машини набули надзвичайного поширення: вони працювали на текстильних фабриках, цукроварнях, металургійних та машинобудівних заводах. З’явився новий вид транспорту – паротяг, а пароплави замінили романтичні вітрильники. Вдосконалення парових машин дало поштовх розвитку таких наук, як механіка та термодинаміка. Цей час назавжди увійшов в історію як доба пари. Одне тільки лишалося без змін, а саме штучне освітлення. Як і сотні років тому, в побуті й на виробництві, у кабінетах та театрах життя людей освітлювало полум’я. Змінювалися лише речовини, що згоряли, та конструкція світильників. Continue reading

Опубліковано у 2015, 3, Історія науки, Журнал, з продовженням, Наука і техніка, Сергій Малинич, Статті |

Ксенія Мішалова. У ритмi африканських назв

Загадковий та колоритний африканський континент цікавий не тільки своєю природою, географією відкриттів, а й багатою топонімікою. На останню вплинули різні чинники: європейські завоювання, давні вірування та плин часу. До речі, Африка – другий за розмірами континент світу, на території якого знаходиться 55 незалежних країн та найбільша в світі пустеля Сахара. Тут проживає понад 1 мільярд населення Землі, половині якого ще не виповнилося 25 років.
Є різні версії походження назви „Африка”. Багато вчених вважають, що „афри”– це назва племені, яке проживало в північній частині континенту ще в III ст. до н. е. А суфікс „ка”, що позначає „країну”, „землю” цього племені, додали давні греки. Continue reading

Опубліковано у 2, 2015, Журнал, Планета Земля, Статті, Чому це так називається |

Дарія Біда. Вони над нами догори ногами, або Небесний зоопарк

„В основі всього сущого лежать знання і мудрість звірів. Щоб донести свою волю людям, боги посилали різних тварин, вважаючи, що лише звірі, зорі і сонце здатні передати людині істинне знання”.
(Йозеф Кампбелл „Сила міфу”, Нью-Йорк,1988) Continue reading

Опубліковано у 2, 2015, Астроніми, Дарія Біда, Журнал, Планета Земля, Статті |

Олександр Шевчук. Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця

Розшукуючи на небі цікаві об’єкти для спостереження, спостерігачі у ХVIII столітті інколи виявляли маленькі зеленуваті круглі плямки, схожі на диски планет. Однак вони не рухалися відносно зір, а тому вочевидь знаходилися далеко за межами Сонячної системи. Саме тому у 1784 році Вільям Гершель, першовідкривач Урана, виокремив цей клас туманностей і запропонував назвати їх планетарними.
Більшість планетарних туманностей – тьмяні об’єкти з дуже розрідженого газу, які можна побачити лише у телескоп. Планетарні туманності породжують „вмираючі” зорі (так називають зорі на пізній стадії їхньої еволюції). На фотографіях планетарних туманностей у центрі газової оболонки, як правило, можна розгледіти гарячу зорю, яка власне і дала життя туманності. Continue reading

Опубліковано у 2, 2015, Астроніми, Журнал, Олександр Шевчук, Планета Земля, Статті |

Ярина Колісник. Мій дім – моя фортеця? Частина 2

Екодім? Цілком реально!
Кажуть, що щасливий той, хто щасливий у себе вдома. А ми додамо: і здоровий. Отже, зараз поговоримо про те, як же бути здоровим і щасливим у своєму домі. Continue reading

Опубліковано у 2, 2015, Екодім, Жива природа, Журнал, з продовженням, Лабораторія „КОЛОСКА”, Статті, Ярина Колісник |