Категорія архіву: Учитель року

Ігор Корч. Мандрівники у Всесвіт (про апарати які назавжди покинули Сонячну систему)

Привіт, „Вояджере-1”!
Ти залишаєш нашу рідну Сонячну систему, а полетів, коли я ще не народився. Твій процесор працює повільніше, ніж звичайнісінький мікрокалькулятор; твоя фотокамера слабша, ніж в моєму мобільному телефоні; потужність твого генератора менша, ніж потужність праски. Тебе це не зупинило.
Ти пролетів величезний шлях, досягнув меж Сонячної системи, а сьогодні твій голос, що передається за допомогою радіохвиль, досягає Землі майже за 19 годин. Незабаром він зовсім стихне, як стихли голоси твоїх попередників. Continue reading

Опубліковано у 2016, 8, Ігор Корч, Журнал, Земля і Всесвіт, Колоскові уроки, Статті, Учитель року |

Євген Гайдай. Перші на Евересті

Навколо нас звідусіль здіймались могутні Гімалаї. Щоб побачити відомі вершини, тепер треба було дивитися вниз. Це було видовище, ніколи не бачене мною раніше: страшне, дике і величне водночас. Але я не боявся.
Тенцинг Норгей Continue reading

Опубліковано у 2016, 8, Журнал, Земля і Всесвіт, Колоскові уроки, Статті, Учитель року |

Ганна Боярських. Чудодійний коктейль – повітря

Людина може прожити без їжі один-два місяці, без води – що¬найбільше десять днів, а ось без повітря проживе недовго. Рекорд зі стримування дихання належить американському ілюзіоністу Девіду Блейму і становить 17 хвилин і 4 секунди.
Що ж таке цінне і важливе для нас є в повітрі? Без чого люд¬ський організм відмовляється існувати та сумлінно виконувати своїх функцій?„Ну, звичайно ж, кисень!” – скажеш ти. Так, насамперед ми потребуємо кисню. Але у повітрі є й інші гази. І, виявляється, пові¬тря необхідне не лише людям, і не лише для дихання. Створюючи чу-додійний коктейль „повітря” за основні компоненти своєї страви ґаздиня-природа взяла азот і кисень, додала аргону, вуглекислого газу, водяної пари і приправила деякими газами в дуже малих кількостях. Continue reading

Опубліковано у 2016, 8, Ганна Боярських, Журнал, Колоскові уроки, Наука і техніка, Статті, Учитель року |

Вікторія Богданова. Чому продукти кислі на смак?

Кисле і корисне
Смак – один з п’яти органів чуття, за допомогою якого ми ви¬бираємо і оцінюємо їжу. Механізми смаку запускають у дію хімічні речовини, які є в їжі і напоях. Вони впливають на смакові рецеп¬тори, сигнали від яких нерви передають у головний мозок, який і розшифровує смакове відчуття. Основні смаки – солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі („апетитний смак” білкових речовин). Continue reading

Опубліковано у 2016, 8, Журнал, Колоскові уроки, Наука і техніка, Статті, Учитель року |

Микита Каліберда. Хімія у невагомості

Уже понад півтисячі людей з 35-ти країн побували у космосі. Учені передбачають, що у наступному, XXII столітті, будуть створені невеликі колонії у космосі, однак не на повному самозабезпеченні, а такі, що потребуватимуть надходжень техніки (електроніки, медичної апаратури, наукових приладів) із Землі. У цьому ж столітті людство віддаватиме перевагу використанню космосу в інтересах забезпечення життєдіяльності на Землі, а також численним туристичним польотам у космос.
Коли ти, читачу, підростеш, космічні подорожі будуть такими ж буденними, як мандрівки в екзотичні куточки нашої планети. Уже сьогодні люди готові витрачати величезні кошти (один політ – від 25–35 мільйонів доларів), щоб побачити Землю з космосу, виконати цікаві експерименти, пізнати неймовірне відчуття невагомості: підстрибнув і, замість того, щоб приземлитися, летиш і летиш вгору! І хоча досягти короткочасної невагомості можна і на Землі, тривала невагомість можлива лише у космосі. Continue reading

Опубліковано у 2016, 8, Журнал, Колоскові уроки, Наука і техніка, Статті, Учитель року |

Світлана Кондрашова. Мiстичнi створіння

Змії завжди викликали забобонний страх у людей. У казках багатьох народів були різні чудовиська, схожі на змію, наприклад, у слов’ян – Змій Горинич. Що ж такого містичного в зміях? Може, це їхній холодний некліпаючий погляд? Недарма ж є приказка: „Дивиться, як удав на кролика”! Згадайте кадри з мультфільму „Мауглі”, коли пітон Каа танцював свій танок смерті перед переляканими, немов загіпнотизованими бандар-логами (на гінді bandar – мавпа, log – народ). А „Пісня про віщого Олега”? Такі історії навіюють страх.
Так чи інакше, змія – одна з наймістичніших тварин, споконвіку оточених ореолом загадковості. Ірраціональні страхи, пов’язані з тваринами, притаманні багатьом людям. І хоча жителі мегаполісів застраховані у повсякденному житті від несподіваних зустрічей із зміями, цих істот, згідно даних ВООЗ, боїться 40 % населення Землі. Continue reading

Опубліковано у 2016, 7, Журнал, Колоскові уроки, Людина і екологія, Статті, Учитель року |

Оксана Загубинога. Прісноводна медуза у водах Дніпра

Історія відкриття цієї тварини схожа на детектив. Усе поча¬лося у 1880 році. XIX століття, Лондон, Королівське ботанічне товариство. У цьому тихому пристанищі високої науки відбув-ся переполох: у басейнах з тропічними рослинами з’явилися… медузи. Невеличкі, завбільшки 2-3 см у діаметрі, напівпрозорі, з великою кількістю щупалець. На той час біологи не здогаду-валися, що медузи можуть жити не лише у морі, але й у прісних водоймах. Одразу двоє відомих учених-біологів – Ланкастер і Олмен – повідомили про відкриття в журналі „Nature”. Це була справжня наукова сенсація, яку дехто сприйняв з недовірою. Continue reading

Опубліковано у 2016, 7, Журнал, Колоскові уроки, Людина і екологія, Статті, Учитель року |

Анжела Таран. Відлуння географії у будівлях світу

Будинок – це не лише місце, де людина живе. Тут нам добре і спокійно, тут нас люблять і чекають, тут ми можемо заховатися від навколишнього світу. Скільки людей на Землі – стільки уявлень про ідеальне житло. Але вагомий вплив на архітектуру будівель накладають не лише наші вподобання, але й природа та географічні особливості регіону.
Первісні люди, як і всі живі істоти, шукали безпечне місце для життя, а з часом почали удосконалювати його. Найпершим їхнім житлом були печери і споруди на деревах. У теплих регіонах плели каркас з гілок, зв’язували його і накривали травою. Такий будинок захищав від сонця, повені і диких тварин, які не вміли лазити по деревах. У північних районах жили у печерах, розводили багаття перед входом. Перші навики будівництва людина набула, склавши з каміння стінку перед входом у печеру. Згодом люди облаштовували печери, вириваючи отвори на схилах гори, потім шукали природні отвори у землі, а вхід обкладали камінням. У різних куточках світу будували будинки, конструкція яких найліпше пасувала до відповідного клімату. Відтоді минули тисячоліття, але різноманітність людських осель не перестає вражати. Continue reading

Опубліковано у 2016, 7, Журнал, Земля і Всесвіт, Колоскові уроки, Статті, Учитель року |

Тетяна Кравець. Небеснi свiтила на земних прапорах. Частина 2

Зоряні прапори
Зорі є серед найпопулярніших знаків державної символіки. Вони зображені на прапорах дуже багатьох країн: Китаю, США, Ізраїлю, Туреччини, Панами, Куби, Боснії і Герцеговини, Сирії, Пакистану, В’єтнаму, причому, на кожному прапорі мають своє значення (ідеали держави, кількість штатів, зірка співдружності, федерації і та ін.). Continue reading

Опубліковано у 2016, 7, Журнал, з продовженням, Земля і Всесвіт, Колоскові уроки, Статті, Учитель року |

Світлана Глубенок. Гравітаційний маневр

Не знаю як ти, шановний читачу, а я була дуже вражена, коли прочитала про невдалі місії до Марса. Особливо здивувало те, що деякі космічні станції взагалі не потрапили на Марс. Як не потрапили, чому? Поцікавилася, якою ж була траєкторія їхнього польоту. Чому саме така?
На схемах траєкторії міжпланетних польотів виглядають дуже просто: від Землі станція рухається по дузі еліпса, яка врешті впирається в планету. Таку орбіту (її ще називають гоманівською, на честь німецького вченого В. Гомана, який вперше запропонував її) диктує перший закон Кеплера. Теоретично вона гарантує мінімальні затрати енергії, оскільки космічні кораблі в цьому випадку більшу частину часу здійснюють вільний рух у полі тяжіння Сонця. Але реальний космічний апарат, запущений на цю орбіту, може схибити на багато тисяч кілометрів! Справа в тому, що на рух апарату впливає не лише Сонце, але й планети. Тому точно розрахувати, де опиниться апарат через місяць або через рік, можна лише за допомогою складного чисельного моделювання. Щоб розрахувати координати апарату та його швидкість, скажімо, за годину, задають початкове положення і швидкість апарату, враховують розташування планет і сили, які діють з їхнього боку. Потім цикл обчислень повторюють, і крок за кроком прораховують усю траєкторію. Потрібна надзвичайна точність, адже помилки виправити нелегко, а іноді й неможливо. Наприклад, у розрахунках траєкторії польоту до Венери відхилення початкової швидкості лише на 1 м/с призведе до промаху у 10 000 кілометрів, а це більше, ніж розміри планети. Continue reading

Опубліковано у 2016, 7, Журнал, Земля і Всесвіт, Колоскові уроки, Статті, Учитель року |